середу, 25 листопада 2015 р.

ПРОФІЛАКТИКА СИНДРОМУ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ ПЕДАГОГА

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ СЕМІНАР – ПРАКТИКУМ
« ПРОФІЛАКТИКА СИНДРОМУ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ ПЕДАГОГА»
 «Людина живе - повинна жити,
та й хоче жити – працею,
 бадьорістю, радістю, посмішкою,
добрим словом. Хоче, але не
завжди може так жити. Для
 цього їй потрібне здоровя,
насамперед здорові нерви та
 уміння їх зберегти»
В. Проскурін
Мета:
·        підвищення рівня поінформованості педагогів щодо синдрому    емоційного вигорання.
Завдання:
·        ознайомити педагогів з поняттям професійного вигорання;
·        формувати у педагогів мотивації до самопізнання та  самовдосконалення особистості в цілому;
·        формувати та розвивати  системи  профілактики емоційного вигорання в педагогічному колективі.
ХІД
Усіх нас тут об’єднує одне – всі ми колись обрали собі професію вчителя. Поверніться подумки в минуле. Пригадайте, як вийшло так, що ви стали сіячем доброго і вічного.
-         Якими були мотиви вашого вибору?
-         Чи повторили б ви свій вибір, якщо б довелося його здійснювати ще раз?
Емоційне вигорання є актуальною проблемою сучасної школи. Втома, незадоволеність результатами власної діяльності, відчуття відсутності соціальної підтримки… Педагоги постійно відчувають великі нервово-психічні навантаження.  Найскладнішим є те, що вигорання розвивається поступово, і в цьому його підступність. Людина часто не усвідомлює симптомів. Вона не може побачити себе з боку і зрозуміти, що відбувається.
Тому профілактика емоційного вигорання починається з уміння розпізнавати і зрозуміти суть проблеми, причини незадоволеності в професійній діяльності, правильно оцінити власні емоційні ресурси, визначити можливі шляхи та методи психологічної саморегуляції
Вправа «Розподіліть по-порядку»
Розподіліть за ступенем значущості поняття: діти, робота, чоловік, я, друзі, родина.
Варіант оптимального розподілу:
1.     Я
2.     Чоловік
3.     Діти
4.     Родина
5.     Друзі
   Вправа «Асоціації»
    З яким предметом ви змогли б себе асоціювати. Не роздумуйте довго, а прийміть першу версію, яка прийшла в голову. Зобразіть це на папері, назвіть.
   Повідомте присутніх про головне призначення цього предмета і можливості його застосування.
Вправа «Мій портрет у променях сонця» 
Подумайте чому кожен з вас заслуговує на повагу? Кожен малює сонце, у центрі сонячного кола пише своє ім'я або малює свій портрет, а вздовж сонячних променів записує свої позитивні риси
 «Баланс реальний та бажаний»
Педагогам пропонується попрацювати з зображенням кола
Ø у першому колі, орієнтуючись на внутрішні психологічні відчуття секторами відмітити в якому співвідношенні  в теперішній час знаходиться робота (професійне життя) та  особисте життя (робота по дому, відпочинок, розваги, хобі);
Ø у  другому – їх ідеальне співвідношення.
Обговорення:
Чи є різниця? В чому вона полягає? Чому так сталося?
До яких наслідків ці розбіжності можуть призвести?
     Адекватне відношення до роботи і відведення їй належного місця у житті – найкраща профілактика професійного вигорання.
Інформаційне повідомлення
Дійсно, щоденна робота педагога є досить великим навантаження на психіку.
Створюючи для учнів умови емоційного комфорту, турбуючись про їх здоров’я, розвиток та безпеку, педагоги буквально «згорають» на роботі, частіше за все забуваючи про свої емоції, які «тліють»  і з часом перетворюються у «полум’я».
Так само як вогнище поступово по­глинає поліна, професійне вигорання відбувається не одразу.
Синдром виявляється у депресивному стані, почутті втоми і спустошеності, утраті здатності бачити позитивні наслідки своєї праці, негативній настанові щодо роботи і життя в цілому.
Професійне вигорання має  декілька стадій:
Ø стадія «попередження»
Ø стадія «відчуження»
Ø стадія «виснаження»
Ø стадія «розчарування і відчай»
Стадію «Попередження» можна охарактери­зувати як надмірну захопленість працівника робочим процесом. Педагог в цей період може час­то говорити про безсоння, погіршення уваги, емоційне виснаження, втрату відчуття себе. Робочий ентузіазм без належної винагороди, якщо не матеріальної, то хоча б моральної, є руйнівним.
Стадія «Відчуження»
Сигналом про те, що стадія відчуження настала, є втрата радості від роботи. Дедалі частіше з'являється невизначене роздратування: «Дайте мені спокій!». Зникає емоційний підйом та позитив у спілкуванні з колегами. Діти замість допомоги та підтримки педагога починають страждати від його негу­манного ставлення, контролю та нагляду. Власні невдачі приписують­ся іншим людям.
Стадія «Виснаження»
Відчуження набуває більш яскравого вираження. Негативні по­чуття щодо оточення і роздратування вже не можуть бути прихо­вані. Просто неможливо тримати їх у собі. Спостерігаються гострі психосома­тичні реакції (тривалий головний біль, біль у шлунку; стійке безсо­ння; раптові приступи нудоти, запаморочення). Можуть розвиватися різні види залежностей, змінюватися звички в харчуванні.
Стадія «Розчарування і відчай»
Це завершальна стадія. Її маркерами є відчуття порожнечі, без­помічності та беззмістовності не тільки роботи, а й життя в цілому. Спостерігається своєрідне оціпеніння, імпульсивність та хаотич­ність рухів, відсутній вираз обличчя та очей. У тих, хто досяг цієї стадії, є тільки два виходи. Перший — попрощатися з роботою, що пов'язана зі спілкуванням з людьми, другий — розпочати непросту тривалу роботу над відновленням своїх професійних та особистісних якостей в межах психотерапії
Синдром вигорання включає в себе 3 основних  складники:
Ø емоційна виснаженість – відчуття емоційної спустошеності та втоми, викликане роботою.
Ø деперсоналізація (цинізм) - цинічне ставлення до праці та її об’єктів.
Ø редукція професійних досягнень – виникнення відчуття некомпетентності в своїй професійній сфері, усвідомлення неуспішності  в ній.
Вигорання – процес, який відбувається  дуже повільно:
-       І стадія триває 3-5 років,
-       ІІ- 5-10 років,
-       ІІІ – від 10 до 20 років.
Вправа.  Робота в групах
1 група визначає фактори, що сприяють виникненню професійних стресів у педагогів.
2 група визначає ознаки (симптоми) тривалого стресу.
Обговорення.
Інформаційне повідомлення
Образа, злість, невдоволення, критика себе та інших – все це найшкідливіші для нашого організму емоції. Наш мозок викидає гормони стресу на будь-які подразники, що загрожують нашому спокою. При цьому йому зовсім байдуже, реальні вони чи вигадані. Тому і на надуману проблему організм відреагує, як на справжню.  Отже, важливо навчитись контролювати свої думки і емоції. Відомий дослідник стресу Сельє зазначав, що має значення не те, що з вами відбувається, а те, як ви це сприймаєте.
      Відома притча про двох мандрівників, яких мучила спрага і, нарешті, діставшись до поселення, вони отримали по півсклянки води. Один з подорожніх сприйняв склянку напівповною, з вдячністю прийняв ці півсклянки води і був задоволений. Інший же сприйняв склянку напівпорожньою і лишився невдоволеним, що йому не налили повну склянку.
Дивились двоє в одне вікно: один угледів саме багно.
А інший – листя, дощем умите, блакитне небо і перші квіти,
Побачив другий – весна давно!...
Дивились двоє в одне вікно .
Фактори, що сприяють виникненню професійних стресів
-         високий рівень відповідальності за учнів
-         дисбаланс між інтелектуально-енергетичними витратами та морально-матеріальними винагородами
-         напруженість і конфлікти у професійному  оточенні
-         недостатні умови для самовираження
-         одноманітність діяльності
-         відсутність позитивного оцінювання
-         відсутність перспектив у роботі
-         «непомітність» результатів роботи
-         Невирішені особисті проблеми.
Блок діагностування  Визначення схильносі до стресу.
Тест "Визначення ступеня схильності до стресу"
Перед Вами 18 тверджень. Ви повинні визначити, якою мірою кожне твердження стосується вас. У відповідях використайте шкалу:
 1 — завжди;       2 — майже завжди;      З—рідко;   4 — дуже рідко;
 5 — ніколи.
1. Не менше одного разу в день я їм гарячу їжу.
2. Не менше чотирьох ночей на тиждень я сплю по 7-8 год.
3. Я отримую від людей позитивний емоційний заряд, сам плачу людям тим самим.
4. У мене є родичі, на яких я можу покластися.
5. Я займаюся фізичною зарядкою не менш двох разів на тиждень.
6. Я викурюю за день менше половини пачки сигарет.
7. За тиждень я вживаю алкоголь менше п'яти разів.
8. Моя вага відповідає моєму зростові.
9. Моя зарплата відповідає моїм витратам.
10. У мене багато друзів і знайомих.
11. У мене є товариш, якому я можу довірити свої найпотаємніші думки.
12. Моє здоров'я в нормі.
13. Я можу вільно говорити про свої переживання, перебуваючи не в гуморі.
14. Я обговорюю свої особисті проблеми з людьми, з якими спілкуюся.
15. Не менше одного разу на тиждень жартую.
16. Я здатний досить ефективно організувати свій час.
17. Я випиваю менше як три чашки кави (чаю) на тиждень.
18. Протягом дня мені вдається деякий час побути наодинці.
Обробка й оцінка результатів
1. Підсумуйте отримані вами бали.
2. Із загальної суми слід відняти 18.
Сума балів близько 25 свідчить про стресовість;
40-65стресовість значного ступеня;
більше 65 балів Ви на грані зриву.
Профілактичний блок
Яким  же чином ми можемо допомогти собі попередити вигорання? Найбільш доступним в якості профілактичних заходів є використання способів самоаналізу, саморегуляції та самовідновлення. Це, свого роду, техніка безпеки для фахівців, які мають багаточисельні контакти з людьми під час своєї професійної діяльності.
Вправа «Що приносить мені задоволення?»
Педагогам пропонується записати 10 справ, які  приносять їм задоволення (відповісти на запитання «Що приносить мені задоволення?»). Далі цей  список потрібно проранжувати по ступеню задоволеності та частоті використання. Це дозволить вибрати найбільш приємні та доступні заняття.
Приблизний  список способів ефективної саморегуляції:
Ø Гумор, посмішка, сміх
Ø Роздуми про приємне добре
Ø Розслаблення мязів, різного роду рухи (підтягування)
Ø Свіже повітря
Ø Спілкування з рідними, друзями
Ø Творчість
Рекомендації
Ø  Навчіться позбуватись негативних емоцій: голосно крикнути, різко встати, помалювати аркуш паперу, зіжмакати і викинути;
Ø Якщо проблеми зі сном – читайте на ніч вірші, за енергетикою вірші ближчі до ритму людського організму і діють заспокійливо;
Ø Приймаючи ввечері душ, змивайте негатив всього дня, адже вода потужний енергетичний провідник;
Ø Релаксація – це м’язове та психічне розслаблення для відновлення сил.
Все це допомагає позитивно сприймати світ, і себе .
Вправа на релаксацію
Тренер пропонує учасникам підвестися та за його інструкцією «малювати» цифри по порядку за допомогою частин тіла.
Цифра
Частина тіла
один
Носом
два
Ліктем правої руки
три
Ліктем лівої руки
чотири
Коліном правої ноги
п’ять
Коліном лівої ноги
шість
Головою
сім
Плечем правої руки
вісім
Плечем лівої руки
дев’ять
П’ятою правої ноги
десять
П’ятою лівої ноги

Вправа «Створення умов для емоційного комфорту педагога на роботі та вдома»
Педагоги діляться на дві групи:
перша група – створює колаж на тему «Створення умов для емоційного комфорту педагога на роботі»;
друга група – «Створення умов для емоційного комфорту педагога  вдома» Захист проектів.
     На жаль, у житті ми не завжди маємо змогу робити тільки те, що нам подобається, приносить радість. А робота без радості пришвидшує вигорання в багато разів. Якщо ж користуватися настановою «Не можеш робити те, що любиш – навчись любити те, що робиш», то ніяке професійне вигорання нам не загрожуватиме! 
Вправа "Вірш про себе"
Учасники пишуть самостійно, продовжуючи речення:
Я ніби пташка, тому що…
Я перетворююсь на тигра, коли……
Я почуваюсь шматочком напіврозталого льоду…
Я пісенька…
Я світлячок…
Я прекрасна квітка…
Невже це насправді Я?!
        Фізіологічний рівень регуляції психофізичного стану  (вплив на фізичне тіло): 
достатньо тривалий і якісний сон);
збалансоване, насичене вітамінами і мінералами харчування (особливо протистресовими вважаються мінерал магній і вітамін Е, який міститься у кукурудзі, моркві, ожині, горіхах, зернах соняшника, сої (до речі, плитка темного шоколаду швидко покращить ваш настрій);
достатнє фізичне навантаження, заняття спортом, ранкова гімнастика;
танці (танцювальні рухи під ритмічну музику сприяють звільненню від негативних емоцій, так само, як і будь-яка хатня робота) ;
фітотерапія, гомеопатія (сприяє заспокоєнню чай з м'яти, настоянка з кореню валеріани; підвищує життєвий тонус настоянка елеутерококу, женьшеню, родіоли рожевої);
масаж (допоможе як класичний масаж, так і масаж біологічно активних точок на руках і ногах людини; корисно просто походити босоніж по землі, або по насипаним у коробку камінчикам);
терапія кольором (зелений та синій колір допомагають заспокоїтись, червоний та жовтий надають енергію і бадьорість;
ароматерапія (запахи апельсину, бергамоту діють на нервову систему збуджуючи, з'являється відчуття приливу сил; запахи лаванди, анісу, шавлії діють заспокійливо, допомагають зняти нервове напруження) ;
терапія мінералами:
дихальні вправи (заспокійливе з подовженим видихом дихання зменшує надлишкове збудження і нервове напруження; мобілізуюче дихання з збільшеним вдихом допомагає подолати в'ялість, сонливість);
баня і водні процедури (контрастний душ перед сном допоможе зняти втому дня, а зранку додасть бадьорості; взагалі, вода чудово змиває будь-який негатив).
Емоційно-вольова регуляція психофізичного стану (вплив на емоційний стан):
- гумор (; у відповідь на вашу усмішку організм продукуватиме бажані гормони радості; гумор чудово «перезаряджає» негатив);
- музика (найкраще сприяє гармонізації психоемоційного стану прослуховування класичної музики);
- спілкування з сім’єю, друзями;
-заняття улюбленою справою , хобі (комп’ютер, книжки, фільми, в’язання, садівництво, рибальство, туризм );
 - спілкування з природою(природа завжди дає людині відчуття приливу сил, відновлення енергії);
- спілкування з тваринами
;
- медитації, візуалізації (існують цілеспрямовані, задані на певну тему візуалізації – уявно побувати у квітучому саду, відвідати улюблений куточок природи і т.д.);
- аутотренінги (самонавіювання)(емоційне напруження безпосередньо пов'язане з напруженням м'язів – у стані стресу організм входить у стан «бойової готовності» до активних дій; знімаючи напруження певної групи м'язів, можна впливати на негативні емоції, позбавитись від них). 
Вправа «Плавність і піддатливість»
Сядьте зручно і зосередьте увагу на своєму диханні. Прислухайтесь до нього. Вдихніть спокій і видихніть напруження, вдихніть впевненість і видихніть тривогу, вдихніть віру і видихніть сумніви. Ваше дихання спокійне і рівне.
А тепер уявіть собі річку з прозорою і чистою водою. Ви – листок на поверхні води. Вас несе ця річка туди, куди стелиться її шлях. Побудьте в уяві листком. Прислухайтеся до своїх почуттів.
А тепер спробуйте відчути простір неба. Ви – птах, який разом з іншими птахами відлітає у вирій. Вас багато і ви знаєте, куди летите. Попереду тепле і сите життя. Ви – птах. Прислухайтеся до своїх почуттів. А тепер спробуємо переміститися до січневого засніженого лісу. Усе вкрито білим пухким килимом. Тріщить мороз. На галявині – зграя вовків. Ви – вожак. Ви відповідаєте за все. Ви обираєте і приймаєте рішення.
Прислухайтеся до своїх почуттів. У якому образі було найкомфортніше?
*     *     *         *
Нехай життя дарує щастя й долю,
Душевну щедрість, доброту й любов.
Терпіння, працьовитість, силу й волю,
Поступливість і злагоду в усьому.
         Рефлексія «Метод ПРЕС»
Сьогодні мене вразило…
Сьогодні мені згадалося…
Мені запам’яталося …
Мене дратувало …
Мені було цікаво …
Мене порадувало ...
Спілкування було

                                                                                                                                                 






                           


вівторок, 7 лютого 2012 р.

Схема роботи заступника директора з вчителями-початківцями


1. Ознайомлення педагога-початківця з правилами внутрішньо-шкільного розпо¬рядку, з рівнем знань учнів, з їхніми індивідуальними особливостями.
2. Права та обов'язки вчителя (Закон про освіту. Статут школи. Функціональні обов'язки вчителя. Оплата праці).
3. Закріплення за педагогами-початківцями вчителів-наставників.
4. Надання допомоги молодому вчителеві в плануванні його роботи {програми, вимоги до календарних та поурочних планів, до ведення зошитів, щоденників, шкільної документації та звітності).

пʼятницю, 3 лютого 2012 р.

Удосконалення педагогічної техніки (Проблемний семінар)

Чи задавались ви питанням, чому одні вчителі працюють легко, ніби відпочиваючи на уроках, а інші не можуть дочекатись, коли закінчиться робочий день? Причина в тому, що успішні педагоги вдало поєднують належній рівень психолого-педагогічної, методичної та теоретичної підготовки й уміння ситуативної взаємодії з учнями зі своїм високим емоційним тоном. Такий вид взаємовідносин учителя з учнями називається педагогічною технікою.